Історія та значення **першої малоросійської колегії**
**Перша малоросійська колегія** — важливий етап в історії управління та адміністративної системи на території сучасної України. Заснована в 1764 році, вона стала першим офіційним органом управління правобережною частиною Гетьманщини, що відіграло значну роль у розвитку автономного управління та освіти на цих теренах.
Створення **першої малоросійської колегії** відбулося в контексті змін, які відбувалися в Російській імперії напередодні та після періоду гетьманщини. Після ліквідації гетьманства в 1764 році, центральна влада Росії прагнула здійснити реформи, спрямовані на централізацію управління та ліквідацію автономії ряду областей, включно з Лівобережною та Правобережною Україною.
Структура та функції колегії
Основна мета **першої малоросійської колегії** полягала в управлінні справами Малоросії, тобто територій, що стали частиною Російської імперії, але зберігали свою культурну та соціально-економічну специфіку. Колегія складалася з трьох голів та кількох радників, які представляли різні сфери управління: фінанси, судочинство, військову справу та громадські справи.
Функції **першої малоросійської колегії** включали здійснення адміністративного контролю, забезпечення виконання законодавства, організацію судочинства і фінансового управління. Водночас, місцеві козацькі органи управління поступово втрачали свою владу, і повноваження переходили до новостворених інститутів.
Вплив на українську культуру та освіту
Одним із важливих аспектів діяльності **першої малоросійської колегії** стало активне сприяння розвитку освіти та культури на українських землях. Колегія ініціювала створення нових шкіл, бібліотек та інших закладів освіти, що сприяло підвищенню рівня грамотності населення та збереженню національної ідентичності. Зокрема, в Києві була відкрита школа при Братському монастирі, яка стала важливим культурним центром.
Однак, незважаючи на позитивні зміни у сферах освіти та культури, діяльність **першої малоросійської колегії** супроводжувалася обмеженнями на використання української мови в офіційних документах і навчальних закладах. Таким чином, намагання централізувати владу супроводжувалося прагненням асимілювати українське населення.
Зміни в адміністративно-територіальному устрої
Важливо зазначити, що **перша малоросійська колегія** ще більше змінила адміністративно-територіальний устрій України. Вона стала основою для створення нових адміністративних одиниць, таких як повіти та губернії. Це допомогло Російській імперії краще контролювати території та уникати можливих спротивів з боку місцевого населення.
Спадщина та наслідки
Діяльність **першої малоросійської колегії** залишила помітний слід в історії України. Хоча основною метою її створення була централізація управління та підпорядкування України Російській імперії, вона стала також каталізатором розвитку української національної свідомості. Багато з тих процесів, які розпочалися в епоху колегії, викликали інтерес до національної культурної спадщини та зокрема, до української мови та літератури.
Врешті-решт, діяльність **першої малоросійської колегії** стала одним із факторів формування сучасного українського державотворення та продовжила впливати на політичні та соціальні процеси в Україні в наступні століття. Тож, незважаючи на спроби централізації, український народ продовжував боротися за збереження своєї ідентичності, культури та мови.
Висновок
**Перша малоросійська колегія** — це не лише інститут управління, але й важлива частина української історії, яка демонструє складні процеси взаємодії між місцевою автономією і імперським апаратом. Її вплив продовжує відчуватися і сьогодні, адже питання національної ідентичності та самовизначення залишаються актуальними в сучасному українському контексті.
